Споживчі кредити стали популярним явищем, не лише у практиці світових країн, але і в Україні. Побутова техніка, нерухомість, медичні послуги - на все це ви можете отримати споживчий кредит, до того ж, в деяких банківських установах, безвідсотковий. Та юристи стверджують, що «безвідсоткових кредитів не буває. Адже, такий кредит завдає шкоди самій банківській установі, яка кредитує споживача.
Надаючи безвідсоткові кредити установи виграють за рахунок підвищення ціни на товар. Наприклад, завищення ціни товару на 250 гривень і є тими відсотками, які споживач заплатить за кредит».
Споживчий кредит - це кошти, що надаються банком або іншою фінансовою установою (кредитодавцем) споживачеві на придбання продукції. Він виступає у формі продажу товарів з відтермінуванням платежу, або у формі надання банківської послуги на споживчі цілі. Та негативним аспектом при кредитуванні є високий реальний відсоток. Крім того, до споживчого кредиту входять додаткові комісії та збори - це збільшує вартість товару та формує приховану відсоткову ставку.
Надаючи кредит, фінансова установа чи банк зобов'язані повідомити споживача у письмовій формі про особу та місцезнаходження кредитодавця; про кредитні умови, тобто про саму мету, для якої споживчий кредит може бути використаний; про форми його забезпечення, тип відсоткової ставки; про суму, на яку кредит може бути виданий; строк, на який кредит може бути одержаний, можливість його дострокового повернення, умови, переваги та недоліки пропонованих схем кредитування.
Крім того, кредитодавець мусить ознайомити споживача з переліком усіх витрат, пов'язаних з одержанням кредиту, його обслуговуванням та поверненням, зокрема таких, як адміністративні витрати, витрати на страхування та юридичне оформлення. Одним із найважливіших аспектів, які підтверджують факт споживчого кредитування є договір про надання кредиту. Укладатися він повинен у письмовій формі, у двох примірниках. До того ж, споживач не зобов'язаний сплачувати кредитодавцеві відсотки, збори або будь-які вартісні елементи кредиту, яких немає у договорі.
До споживчих кредитів належать також і розстрочки - частина відсоткового боргу погашається за рахунок знижки, яка надається торговою компанією. Щоб отримати такий кредит, споживачеві потрібно мати постійне джерело доходів. Максимальний розмір кредиту переважно залежить від середньомісячної заробітної плати позичальника.
До Головного управління часто звертаються споживачі з проханням проконсультувати, чи не суперечать умови договору щодо кредитування Закону України «Про захист прав споживачів», кажуть в юридичній службі Головного управління.
Трапляється, що споживачі незгодні з умовами договору або незадоволенні неякісним наданням послуг щодо його укладення. «У цьому випадку слід звернутися до пункту 6 статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» в якому йдеться про те, що споживач має право протягом 14-ти календарних розірвати договір кредитування без пояснення причин. Для цього споживачеві потрібно оформити письмове повідомлення і подати, або надіслати його до установи-кредитодавця, а також одночасно повернути кошти або товари, зазначені у договорі», - розповідає Костянтин Соляник, начальник Головного управління з питань захисту прав споживачів.
Кредити для споживачів: плюси та мінуси
Хоча й усі види кредиту мають соціальний характер, оскільки сприяють вирішенню соціальних проблем (дозволяють купити товар, коли споживач найбільше цього потребує), все ж фахівці впевнені, окрім плюсів, таке кредитування має і свої мінуси. Першим таким мінусом є збільшення вартості товару. Інший мінус швидше можна розглядати у психологічному аспекті: задоволення від придбаного товару минає швидко, а от виплачувати кредит доводиться ще протягом довгого періоду.
Споживче кредитування підвищує і рівень інфляції, а це негативно відображається на добробуті країни. Тому, його потрібно обмежувати. Про це повідомила за інформацією газети «Українська правда» кілька місяців тому Наталія Горшкова, директор департаменту макроекономіки Міністерства економічного розвитку та торгівлі.
Фахівці радять, беручи споживчий кредит, уважно читати законодавство та ретельно переглядати договір щодо кредитування перед його підписанням.
Споживчий кредит - це кошти, що надаються банком або іншою фінансовою установою (кредитодавцем) споживачеві на придбання продукції. Він виступає у формі продажу товарів з відтермінуванням платежу, або у формі надання банківської послуги на споживчі цілі. Та негативним аспектом при кредитуванні є високий реальний відсоток. Крім того, до споживчого кредиту входять додаткові комісії та збори - це збільшує вартість товару та формує приховану відсоткову ставку.
«Існує низка законодавчих актів, які регулюють споживче кредитування, зокрема: стаття 11 Закону України «Про захист прав споживачів», Інструкція Національного банку «Про сукупну вартість кредиту», Постанова правління Нацбанку України № 168 від 10 травня 2007 року та Закон України «Про банки та банківську діяльність». Хоча останній, тільки деякою мірою регламентує права споживача щодо кредитування і більше тяжіє до Закону України щодо захисту прав споживачів», - зазначає Роман Вербовий, юрисконсульт Головного управління.
Надаючи кредит, фінансова установа чи банк зобов'язані повідомити споживача у письмовій формі про особу та місцезнаходження кредитодавця; про кредитні умови, тобто про саму мету, для якої споживчий кредит може бути використаний; про форми його забезпечення, тип відсоткової ставки; про суму, на яку кредит може бути виданий; строк, на який кредит може бути одержаний, можливість його дострокового повернення, умови, переваги та недоліки пропонованих схем кредитування.
Крім того, кредитодавець мусить ознайомити споживача з переліком усіх витрат, пов'язаних з одержанням кредиту, його обслуговуванням та поверненням, зокрема таких, як адміністративні витрати, витрати на страхування та юридичне оформлення. Одним із найважливіших аспектів, які підтверджують факт споживчого кредитування є договір про надання кредиту. Укладатися він повинен у письмовій формі, у двох примірниках. До того ж, споживач не зобов'язаний сплачувати кредитодавцеві відсотки, збори або будь-які вартісні елементи кредиту, яких немає у договорі.
До Головного управління часто звертаються споживачі з проханням проконсультувати, чи не суперечать умови договору щодо кредитування Закону України «Про захист прав споживачів», кажуть в юридичній службі Головного управління.
Трапляється, що споживачі незгодні з умовами договору або незадоволенні неякісним наданням послуг щодо його укладення. «У цьому випадку слід звернутися до пункту 6 статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» в якому йдеться про те, що споживач має право протягом 14-ти календарних розірвати договір кредитування без пояснення причин. Для цього споживачеві потрібно оформити письмове повідомлення і подати, або надіслати його до установи-кредитодавця, а також одночасно повернути кошти або товари, зазначені у договорі», - розповідає Костянтин Соляник, начальник Головного управління з питань захисту прав споживачів.
Кредити для споживачів: плюси та мінуси
Хоча й усі види кредиту мають соціальний характер, оскільки сприяють вирішенню соціальних проблем (дозволяють купити товар, коли споживач найбільше цього потребує), все ж фахівці впевнені, окрім плюсів, таке кредитування має і свої мінуси. Першим таким мінусом є збільшення вартості товару. Інший мінус швидше можна розглядати у психологічному аспекті: задоволення від придбаного товару минає швидко, а от виплачувати кредит доводиться ще протягом довгого періоду.
Споживче кредитування підвищує і рівень інфляції, а це негативно відображається на добробуті країни. Тому, його потрібно обмежувати. Про це повідомила за інформацією газети «Українська правда» кілька місяців тому Наталія Горшкова, директор департаменту макроекономіки Міністерства економічного розвитку та торгівлі.
Фахівці радять, беручи споживчий кредит, уважно читати законодавство та ретельно переглядати договір щодо кредитування перед його підписанням.
Альона Клюцук,
Головне управління з питань захисту прав споживачів
0 коментарі:
Прокоментувати
вислови свою думку